Світ стоїть на порозі текстильного перевантаження. Здавалося б, мода — це про красу, стиль і самовираження. Та за блискучими вітринами індустрії тонни відходів, токсичні хімікати, мільярди витрачених ресурсів і реальні загрози для здоров’я людини та планети. Дані Європейського агентства з навколишнього середовища (EEA) свідчать: текстильна галузь стала однією з найнебезпечніших для довкілля. Але саме завдяки текстильній переробці ми можемо змінити цю реальність.
У 2022 році мешканець ЄС спожив у середньому 19 кг текстильних виробів на рік — це на 15% більше, ніж у 2010-му. У структурі споживання:
• 8 кг — одяг
• 7 кг — домашній текстиль
• 4 кг — взуття
Попри стабільну частку витрат на текстиль у бюджеті домогосподарств (5%), загальний обсяг споживання зростає, зокрема через подвоєння частки онлайн-продажів — з 5% у 2009 р. до 11% у 2022 р.
• У 2022 р. для забезпечення попиту ЄС було використано 234 млн тонн сировини
• Це 523 кг на людину — 5-те місце серед усіх категорій споживання
• 2/3 сировини добувається поза межами Європи
• 159 млн тонн CO₂e на рік (355 кг/особу) — як 1 800 км подорожі авто на бензині
• 70% викидів — за межами ЄС
• Викиди зменшились на –22% з 2010 року, попри зростання споживання
• Використано 5,3 млрд м³ «блакитної» води — 12 м³/особу
• Основний споживач — бавовняні плантації
• Водна інтенсивність знизилась на –15%, але загальне споживання — стабільне
• Використано 144 000 км² земель (323 м²/особу)
• >80% впливу — за межами ЄС
• Землекористування зросло лише на +3%, інтенсивність — –10%
• У 2022 р. у ЄС утворено 6,94 млн тонн текстильних відходів — 16 кг/особу
• Лише 15% зібрано окремо; решта — у змішаних побутових відходах
• 4–9% нових текстильних виробів знищуються до використання — до 594 тис. тонн/рік
• Спалення зросло з 10% (2010) до 14% (2022), захоронення зменшилось до 12%
З 2025 року в ЄС набуває чинності обов’язковий роздільний збір текстильних відходів, що має потенціал змінити ситуацію за умови ефективної інфраструктури сортування й переробки.
• Обсяг експорту вживаного текстилю зріс у 3 рази з 2000 р. — з 550 тис. тонн до 1,4 млн тонн
• У 2023 р. основні імпортери: Пакистан (13%), ОАЕ (12%), Індія (7%)
• В Африці текстиль або продається повторно, або спалюється/захоронюється
• В Азії — часто реекспортується або потрапляє на звалища
• Реальний вплив — зміщення екологічного навантаження з ЄС у країни Глобального Півдня
• У текстилі часто виявляють заборонені хімікати (PFAS, важкі метали), які порушують норми REACH
• PFAS — токсичні, майже не розкладаються, шкодять здоров’ю й ускладнюють переробку
• Синтетичні волокна — 4-те джерело мікропластику в довкіллі Європи
• –22% сировини, –24% викидів, –15% води, –10% землі — вже досягнуті завдяки підвищенню ефективності
• Але ці виграші нівелюються зростанням споживання
• Саме тому рециклінг, повторне використання, ремонт і довговічний дизайн — ключові етапи до реальних змін
• До 2030 року текстиль у ЄС має містити обов’язковий відсоток перероблених волокон
• Пріоритет — жоден використаний текстильний виріб не має потрапляти на спалення чи полігон
• Підтримка через ESPR, REACH, Базельську конвенцію, стратегію хімбезпеки ЄС
Дані чітко вказують: без текстильної переробки неможливо подолати кризу перевиробництва, токсичних відходів і нераціонального споживання. Компанії, що впроваджують технології сортування, механічного розволокнення, рециклінгу та повторного використання — стають ключовими гравцями у трансформації галузі.
Замість полігонів — нове волокно. Замість спалення — нові вироби. Замість переспоживання — свідоме споживання.
Компанія Re:inventex виступає частиною цієї трансформації. Ми не просто переробляємо текстиль — ми створюємо майбутнє, де у текстильних відходів є другий шанс.