У щоденній метушні ми часто не замислюємося про гори текстильних відходів, які створюємо. Але ось цікава думка: кожен предмет одягу, тканини або текстилю, який ви колись викинули, має історію, яка ще далеко не завершена. Як людина, яка пристрасно прагне змінити цей наратив, я рада поділитися тим, як Україна переходить до циркулярної економіки та що це означає для текстильної та модної індустрії — і для всіх нас, хто живе, дихає та носить текстиль щодня.

‍

Звіт "Назустріч циркулярній економіці в Україні", підтриманий ЮНІДО, є справжнім проривом. Цей документ не просто говорить про теорію зменшення відходів, а показує, як це втілити в життя. І ось вам спойлер: текстиль відіграє тут ключову роль.

‍

Чому текстиль? І чому саме зараз?

‍

Будьмо чесними — текстиль всюди. Від одягу, який ми носимо, до рушників, що використовуємо, постільної білизни, на якій спимо, і навіть штор у наших домівках — текстиль буквально вплетений (так, це гра слів!) у кожну частину нашого життя. Але що відбувається, коли ці предмети зношуються, виходять з моди чи просто більше не приносять радість? Більшість із них опиняється на смітнику, створюючи гори відходів, які шкодять планеті.

‍

Хороша новина в тому, що Україна починає усвідомлювати необхідність циркулярної економіки в текстильній та модній індустрії. У звіті наголошується, що текстиль, поряд із продуктами харчування, електронікою та пластиком, є ключовою ланкою у світовій економіці. Але ось у чому річ: незважаючи на важливість текстилю в циркулярній економіці, у звіті 2024 року слово "текстиль" згадується лише двічі. Це підкреслює ширшу проблему — управління виробничими текстильними відходами в Україні поки що залишається на ранньому етапі розвитку.

‍

Можливо, ми не замислюємось, коли викидаємо стару футболку чи джинси, але цифри вражають. Щороку у світі виробляються мільйони тонн текстильних відходів, більшість із яких потрапляє на звалища або спалюється. Текстиль – один з найбільш швидкозростаючих потоків відходів, і значна частина цього походить від швидкої моди — тих трендових, дешевих речей, які ми любимо купувати, але швидко викидаємо. Це цикл, який завдає шкоди довкіллю.

‍

І ось тут вступає в гру магія циркулярної економіки. Уявіть світ, де стара футболка не опиняється на смітнику, а отримує друге життя як частина нового одягу, утеплювача або навіть стильної еко-сумки. Це і є бачення циркулярної текстильної індустрії — тієї, що фокусується на переробці, повторному використанні та переосмисленні відходів як ресурсу.

‍

Прогалина. Управління виробничими текстильними відходами.

Хоча зростає усвідомлення необхідності переробки текстильних відходів ткацьких та швейних підприємств, в управлінні виробничими текстильними відходами в Україні спостерігається значна прогалина. Іншими словами, тканинні залишки та обрізки, що утворюються в результаті текстильного виробництва, часто залишаються без належного управління, потрапляючи на звалища або спалюючись. На відміну від інших галузей, таких як пластик чи електроніка, все ще існує дуже мало структур чи систем, які б займалися цими відходами в Україні.

‍

Відсутність інфраструктури для управління текстильними відходами — це втрачена можливість. Ці матеріали можна було б переробляти на нові продукти, зменшуючи потребу у використанні первинних ресурсів і допомагаючи замкнути цикл текстильного виробництва. Більше того, зосередження на текстильних відходах ткацьких та швейних підприємств має величезний потенціал для інновацій та створення робочих місць, особливо в країні, як Україна, де текстильне та швейне виробництво все ще є значною галуззю.

‍

Циркулярна економіка. Що це означає для текстилю?

Звіт "Назустріч циркулярній економіці в Україні" підкреслює, що текстиль — це важливий сектор, який потребує серйозних змін. У документі вказується на необхідність переходу від моделі «взяти-зробити-викинути», яка зараз домінує, до підходу «зробити-використати-переробити».

‍

Але ось найцікавіше: це не просто мрія. Наша компанія вже робить кроки вперед із інноваційними рішеннями, які можуть зробити цю циркулярну текстильну економіку реальністю. Зосередившись на переробці текстилю для створення нових продуктів, ми можемо зменшити потребу в первинних матеріалах, знизити викиди парникових газів і зберегти цінні ресурси, як-от воду та енергію. Більше того, ми створюємо робочі місця і підтримуємо місцеві економіки. Це виграшна ситуація для всіх!

‍

І справа не лише в компаніях — ви теж відіграєте важливу роль! Останнім часом спостерігається зміна в тому, як споживачі ставляться до текстилю. Все більше людей обирають вінтажний одяг, займаються апсайклінгом або просто носять свій одяг довше. Кожна маленька дія створює великий вплив.

‍

Хоча зроблені кроки надихають, ми тільки на початку цього шляху. Щоб побудувати справді циркулярну текстильну індустрію в Україні, потрібна постійна підтримка від уряду, бізнесу та споживачів. Прийшов час для брендів розробляти продукти з урахуванням їх повного життєвого циклу, роблячи їх легшими для ремонту, переробки або повторного використання. Настав час споживачам переосмислити своє ставлення до моди та текстилю і прийняти красу повільної моди, уживаних речей та стійкості.

‍

А для нас, у галузі переробки текстилю, настав час для інновацій. Нам потрібно продовжувати шукати ефективніші технології переробки, кращі методи сортування та творчі рішення для боротьби з текстильними відходами. Ми маємо силу перетворити цей виклик на можливість для більш зеленого, стійкішого майбутнього.

‍

Майбутнє — циркулярне, і ми йдемо попереду

‍

То що далі? Це залежить від нас. Звіт "Назустріч циркулярній економіці в Україні" дає чітке уявлення: текстиль може і повинен бути частиною циркулярної економіки. Але це вимагатиме участі всіх — бізнесу, спільнот, уряду та кожного з нас.

‍

Зрештою, ми всі носимо одяг. І з правильним підходом ми можемо зробити так, щоб наш одяг не виснажував планету. Разом ми можемо перетворити текстильні відходи на текстильне багатство. Продовжуймо інновації, продовжуймо переробляти і рухаймося до майбутнього, де кожен шматок тканини має другий шанс на життя.

‍